Пропонуємо вашій увазі нову книгу Дари Корній «Зворотний бік світла» . Автор працювала над книгою дев’ять місяців, піднімала історичну літературу, занурювалася у світ слов’янської міфології. А початок книги їй … приснився. «За мною ходило ім’я Мальва, - розповідає Дара Корній. – Я познайомилася з дівчинкою, яка страшенно не любить свого імені Мальва. Моя донька склала словник молодіжного сленгу, бо не знала, як розмовляє нині молодь. Дівчина Мальва не йшла мені з голови. Коли я втомлена лягла спати, якась сила о третій ранку піднімає мене з ліжка, і я розумію, що повинна щось написати. Писала півгодини і знову лягла спати…» . Наступного дня Дара забула, що писала і, коли ввечері відкрила комп’ютер, побачила лист Птахи Стрибогу, яким починається роман «Зворотний бік світла» . Письменниця зізналася, що писала роман з просвітницькою метою, щоб молодь знала і вивчала нашу історію, культуру і міфологію  відтоді, коли люди почали жити на наших теренах. Це все нікуди не поділося, воно живе в наших традиціях, віруваннях. «Якщо люди, прочитавши мою книгу, почнуть цікавитися нашою міфологією, буду вважати, що якусь місію виконала, - сказала Дара Корній . – Існує таке поняття, як генетична пам’ять. Вона в мені є, як і в кожному з нас, і час від часу відкриває мені свої «файли». Звідси я й беру натхнення. А межа між реальністю, снами й іншими паралельними світами доволі хитка – це уже й наука доводить…»
Найголовніше в новій книзі Дари Корній – материнська любов до всього Сущого , де навіть зло заслуговує на співчуття. Світло не може існувати без темряви, а інколи вони навіть закохуються одне в одного: Птаха — світла безсмертна, Стриб — темний. А от Мальва ще не визначилася, більше того — дівчина донедавна й гадки не мала про своє покликання і про те, чия кров тече в її жилах. До сімнадцяти років Птаха берегла її як зіницю ока, та вже час її квіточці розпускати пелюстки — чорні чи білі, новонароджена безсмертна обиратиме сама!
Спробуйте зрозуміти це, прочитавши книгу та дізнатися ще багато цікавого та незвичного. Зазирніть у чорну душу темного безсмертного — і ви побачите там кохання, яке виточило лють. Сутінки спустилися на світ Чотирьох Сонць, коли лихий Стрибог, стоячи на Дівич-горі, віддавав накази нищити, палити все, що було дорого Птасі — на той час безпорадній дівчинці. Це згодом вона стане найсильнішою зі світлих безсмертних і… пробачить йому, і покохає, і приборкає звіра… Але чому надзвичайну дитину ціною власного життя йому народить звичайна смертна жінка?