Найскандальнішій картині ХХ століття  - «Чорному квадрату» українця Казимира Малевича - 100 років.
Що є такого геніального у «Чорному квадраті»? Чому полотно Малевича стало відомим на весь світ? Чому донині не вщухають дискусії довкола нього?
Художник почав малювати картину навесні 1915 року, а закінчив восени: тобто витратив на "чорну мазанину" кілька місяців. Хіба ж не дивно?
У грудні "Чорний квадрат" експонували на футуристичній виставці "0.10" у Петербурзі. Причому висіла вона в тому місці, де зазвичай розміщують ікони. Зважте: до початку червоного терору, який принесе країні тотальний атеїзм, було ще два роки. Що це — недбалість художника в організації виставки чи попередження про те, що християнська віра під загрозою? Що Бог віднині для людей — темрява і морок.



Уважно розгляньмо репродукцію. Хіба ж бачимо на ній суцільний чорний квадрат? Ні, бо на картині чітко видно гру відтінків чорного кольору. Ми бачимо принаймні кілька хрестів у центрі і вгорі: вертикальні й горизонтальні — повалені. А що це за піраміда внизу? Дзвіниця? Ешафот? А що це темне проступає по боках? Одним людям чіткі лінії нагадують краї розвалених будівель (можливо, храмів). Іншим ввижається цвинтарна огорожа. Справді, у темряві кожен бачить щось своє. Так і картина Малевича дає простір для уяви і породжує різні почуття. Але зрозуміло одне: це щось темне, моторошне. І в більшості з нас морок асоціюється зі страхом, невизначеністю, безвихіддю, передчуттям чогось страшного і неминучого. Як передчуття генія про страшну епоху. Морок, який на довгі роки насувається на країну, в якій він тепер живе. Вирок українця, який він ухвалює майбутньому Росії, бо не бачить просвітку.
Неймовірно, але Малевич використовував усі кольори, крім... чорного. Саме так, "Чорний квадрат" намальовано без чорної фарби! Цей колір — результат змішування червоної, синьої, зеленої та інших барв. І якщо вже дуже точно, то й не зовсім квадрат перед нами, адже сторони чотирикутника не є ідеально паралельними.
Ставлення мистецтвознавців до твору Малевича іноді кардинально протилежне. Відомий критик Олександр Бенуа, сучасник Малевича, написав у 1916-му ось таку саркастичну фразу: "Без сумніву, це і є ікона, яку панове футуристи пропонують як заміну мадонн". А вже у наші дні авторитетний російський професор Наталія Андреєва пише, що "цей чорний квадрат — результат роботи нероби, котрий даремно зіпсував папір". Можливо, це вигідна позиція — саме так подавати нині творіння художника, який гостро переживав усе, що діялося довкола. І який, як бачимо, виявився пророком у тоталітарній країні. Ось що думає про твір відомий письменник Віктор Пелевін: "Малевич був вірний правді життя — світла в російському небі найчастіше немає. І душі не залишається нічого іншого, як виробляти невидимі зірки із себе самої — такий сенс полотна".
Справді, не так майстерність, як сама ідея має тут значення. У листі до друга Казимир Малевич писав, що після роботи над "Чорним квадратом" він зліг на кілька тижнів: "Ця робота виснажила мене, забрала всі сили. Я важко хворів, не міг їсти і спати".- Сам факт малювання квадрата — декларація кінця традиційного мистецтва. Нова епоха потребує нових форм, які затьмарюють зміст картини. На хвилі розвитку авангардизму це сприймалося як справжня революція у живописі. На думку Малевича, мистецтво вже давно відійшло від потреби простого відображення природи та копіювання її природних форм. Бо, як би ми не прагнули втримати красу природи, зробити нам цього не вдасться. А завдяки досягненням науки і техніки з цим завданням може впоратися, наприклад, фотографія або кінематограф.
Сучасне мистецтво, казав він, повинне рухатися новими шляхами, створювати щораз нові форми, адже в новій речі —     нова краса. Ось чому Малевича називають гуру сучасного мистецтва, засновником такого напряму, як супрематизм. І водночас звинувачують у тому, що поклав початок загибелі традиційного живопису. Бо ж нині кожен може заявити, що його твір має художню цінність, треба лише розуміти. І навряд чи суперечки на цю тему колись вщухнуть.
Але цікаво, що із самого художника його "Чорний квадрат" зле пожартував уже після його смерті. Під час похорону Малевича чорний квадрат використали замість ікони: мовляв, церемонія поховання абстракціоніста має бути такою ж нетрадиційною, як і його твори.
"Чорний квадрат" належить мільярдерові Володимиру Потаніну, який придбав його на аукціоні за мільйон доларів США (30 мільйонів рублів). Потанін передав картину на безстрокове зберігання в Ермітаж.
У нашій книгозбірні є чимала підбірка художніх альбомів Казиміра Малевича з якими ви можете познайомитися і, можливо, поглянути на творчість художника по-новому.

Анжела Хамедюк (за матеріалами: Ірина Львова «Загадка без відгадки» // Експрес, 2015. – 12-19 бер. – С. 19)