Лельевр М.-Д. Брижит Бардо: Непредвзято / Мари Доминик Лельевр; пер. с фр. И. Крупичевой. - М. : КоЛибри, 2014. - 288 с.

Якщо попросити будь-кого – чи то професіонала зі світу кінематографа, чи персічного кінолюбителя, - назвати десять найвідоміших і найулюбленіших європейських актрис, у тому списку напевно опиниться Брижит Бардо. Якщо обмежити його п’ятьма іменами, вона швидше за все, також буде там. Якщо трьома – Бардо залишиться. Далі можливі варіанти.
( М.-Д. Лельєвр)

Розмови про Брижит Бардо не змовкають вже понад 60 (!) років - з того самого моменту, як у 1952 році вона з'явилася на екрані. Брижит знакова фігура французької "нової хвилі", кумир публіки, образ, наслідуваний досі, не знімається з 1973 року. За цей час у кінематографі з'явилися комп'ютерні технології і формат 3D, змінилося  декілька поколінь акторів і актрис. Декого з них глядачі пам'ятають. Бардо вони не забудуть ніколи. Це феномен не актриси, а жінки - не просто символу французького кіно, символу самої Франції.
Брижит збиралася стати балериною, а стала актрисою і співачкою. Вона не думала, що стане захисницею "всіх тварин в усьому світі", а стала нею. Сама Бардо вважає цю роль головною у житті, але були й інші. Брижит - внучка і донька. Сестра. Подруга. Суперниця - на знімальному майданчику та за його межами.Дружина, дружина і мати, знову дружина і ще раз дружина. Кохана... І кожного разу сценарій писала доля, а режисером і оператором були фатум і фортуна. П'ятого дубля і переозвучування не було ніколи.
Про усе це написала у своїй книзі Марі-Домінік Лельєвр. Вона назвала її "Неупереджено", і це так. Книга зацікавить усіх, хто знає історію французького кіно ХХ століття, роботи режисерів "нової хвилі", бачив Брижит Бардо на екрані і хоче знати, якою вона була у житті.