Липа К. Твердині князів Острозьких. Замки, монастирі, храми XIV-XVII століть / К. Липа. – К. : LAURUS, 2014. – 64 с. ; іл. – (Історія на власні очі).
Князі Острозькі протягом кількасот років давали світу блискучих полководців, хоробрих воїнів-лицарів, будівничих замків, фундаторів монастирів, захисників своєї землі та віри.
Сучасники називали їх некоронованими королями Русі.
Володарі Острога не витрачали своїх статків на марнославні дрібниці – вони будували твердині, засновували міста й села, щедро підтримували православні храми і монастирі, опікувалися освітою, були покровителями вчених, митців, літераторів та музикантів.
«Всіх громадян захистив він…Він захищав батьківщину свою…Серед великих багатств задоволений жив собі скромно…» , – так оспівував Симон Пекалід військові подвиги князя Костянтина Острозького.
А поки що…прогорнемо розділи книги.
Автор детально, з наочними поясненнями, описує Острозький замок (Вежу муровану – справді надійне житло; Нову або круглу башту, яка за призначенням є бастеєю – масивною, круглою у плані спорудою, здатною як протистояти вогню супротивника, так і нести вагу гармат і витримувати вібраційні навантаження від залпового вогню замкової артилерії), міські укріплення Острога.
На сторінках книги Ви знайдете зображення первинного вигляду Богоявленської церкви початку XV століття у реконструкції історика архітектури Олени Годованюк.
На численних малюнках та зображеннях можна побачити план мурів, які оточували середньовічне місто, зброю XVI-XVII століть.
Для історії князь Костянтин Іванович Острозький був увічнений у візуальному образі найважливішої битви його доби – битви під Оршею. Битва під Оршею (нині територія Білорусі) – одна з численних перемог Костянтина Острозького як полководця. Битва відбулася 8 вересня 1514 р. у ході війни між польсько-литовською державою та Московським царством. До сьогодні зберігається тогочасна (ХVІ ст.) великоформатна картина, яка зображає грандіозне поле бою і самого кн. Острозького на чолі литовського війська. На картині близько тисячі постатей із характерними рисами облич. Костянтин Іванович тричі зображений на картині, що відтворює розгортання трьох етапів битви: мудрий воєначальник орудує не мечем, а розумом великого стратега, керує битвою, а не веде своє військо з оголеною шаблею. Цей образ чи не найкраще відображає поширену думку про визначного воєначальника (не воїна), статечність та благообразність князя. Саме військова спеціалізація підрозділів, наявність артилерії і талант Костянтина Острозького як полководця дали змогу польсько-литовському війську розгромити удвічі більшу московську армію. На сторінках книги Ви знайдете інструкцію як правильно роздивлятися картину невідомого майстра «Битва під Оршею».
Любителів романтично-трагічних історій та пригод має зацікавити «Історія Гальшки Острозької» викладена в ілюстративному матеріалі на сторінках книги. Саму ж красуню – Гальшку можна уявити дивлячись зі сторінок книги на портрет Гальшки Острозької сучасного художника Юрія Нікітіна.
Життя Гальшки стало легендою. Ян Матейко у своїй картині «Проповідь Скарги», 1864 р. зобразив її на проповіді, яка могла відбутися щонайменше через 6 років після її смерті. Після тяжких поневірянь, нестерпних кривд, труднощів і бід князівна залишила свій «Заповіт Гальшки Острозької», уривок з якого який автор викладає на сторінках книги.
Після усіх авантюрних пригод, пов’язаних із шлюбами Гальшки Острозької, князь Василь-Костянтин був змушений протягом 30 років судитися за батьківську спадщину. Лише у 48-річному віці він нарешті зміг зібрати під своєю рукою усі маєтки та перебратися у родове гніздо – Острог.
Сторінками книги повз погляд читача проходять резиденції князів Острозьких: Дубно, Острог, Дермань, Межиріч Острозький, Старокостянтинів…
Дубенський замок був однією з улюблених резиденцій князів Острозьких. Чи не кожне покоління власників підсилювало та перебудовувало його укріплення. Дубно вважали другим за значенням містом після родового гнізда – Острога. Хронологію побудови та добудови замку в Дубно, план замку, інтер’єр каземату замку, міські укріплення міста Дубно; архітектурні описи та плани Троїцького монастиря в Дермані та Межирічі Острозькому; яскраві ілюстрації та плани з поясненнями замку та міських укріплень Старокостянтинова – все це та багато іншого на фотографіях експонатів музеїв: України, Німеччини, Польщі.
З другої половини XVІІ ст. цілком відходить у минуле історична пам’ять про заслуги Костянтина Івановича й забуваються діяння Василя-Костянтина. “Благая і вічная пам’ять” про Костянтина Івановича Острозького після смерті його сина та зникнення поколінь, що знали й пам’ятали великого гетьмана литовського, надовго згасла. Її відродили й продовжують утримувати серед сучасників лише історики…
Проте читач цієї книги може дізнатися як саме стався занепад славетного роду та про останню твердиню князів Острозьких.
А долю спадщини Острозьких вдало окреслила автор книги Катерина Липа: «…Скільки твердинь можновладців знищили війни та занедбання, а замки Острозьких стоять і донині. Скільки храмів та монастирів було спаплюжено й зруйновано за радянських часів, а у святинях, фундованих князями, і нині відправляють службу Божу. Справжнім спадком Острозьких виявилися не землі й гроші, а великі діяння на благо батьківщини. Тож кожен із нас є спадкоємцем частки духовних надбань славетних князів».

Цікаво зі сторінок…

• Якщо Ви ще не знали усіх славетних представників роду Острозьких – то зможете познайомитися з ними ближче на сторінках книги.
• Уважний читач може зазирнути у замкові комори і побачити там серед іншого 15 відер меду, 8 сушених гусей, півбочки кислої капусти, 3 бочки грушевого квасу, барила вишень із грушами у меду та кілька барил солоних слив.
• Обов’язково подивіться як виглядала шафа для умивальника у кінці 15 століття.
• Якщо Ви ще не знали, як виглядають машикулі, рондель, нерухомий лафет, аркатурний фриз – зазирніть у Нову, або круглу башту.
• Якщо Ви ще бачили мортиру, «шию» барбакана або гаківницю – то саме час це зробити біля міських укріплень Острога.
• Ви побачите шолом типу армет, дізнаєтесь про переможну тактику Костянтина Острозького, а також будете вражені татарськими хитрощами.
• У книзі є унікальна можливість побачити очевидця, імені якого ми не знаємо, художника, який написав картину «Битва під Оршею» або Неозброєного чоловіка, що ховається під ялинкою.

Т. Карпінська