Традиції і культура «країни сонця, що сходить» приховують чимало таємниць для людини європейського виховання. Японія манить своєю загадковістю і відмінністю, а надто цікавим видається дивовижний світ «жінок мистецтва» - гейш.

«Мемуари гейші» — роман американського автора Артура Голдена привідкриє завісу таємничості цієї культури. У романі від першої особи розповідається вигадана історія про гейшу, що працює в Кіото, Японія, до і після Другої світової війни.

Твір починається з вступної записки вигаданого перекладача Нью-Йоркського університету, професора Якоба Хаархуіса, який є автором роману про гейш та людиною, що взяла інтерв'ю в однієї з колишніх гейш по імені Саюрі Нітта. Вона розповідає йому про свою роботу.

Велика частина роману відбувається в популярному районі гейш, Гіоні в Кіото та містить посилання на реальні місця. Частково дія відбувається на островах Амамі.

З романом пов ’ язана цікава історія - після публікації японського видання книги Мінеко Івасакі подала в суд на Голдена за наклеп та розголошення особистої інформації. Мінеко — колишня гейша, яку Голден опитував в процесі написання книги. Обвинувачення стверджувало, що Голден порушив обіцянку зберігати анонімність Мінеко, зважаючи на японські традиції не обговорювати клієнтів. Голден же вказав Івасакі як джерело відомостей, через що вона зіткнулася з погрозами, у тому числі, власному життю. Голден, у свою чергу, заперечив, що у нього є записи бесід з Івасакі. Зрештою, видавець Голдена домовився з Івасакі, виплативши їй нерозголошену суму.

Івасакі пізніше написала саможиттєпис, який показує життя в ханаматі і гейш XX століття зовсім інакше. Книга отримала назву «Справжні мемуари гейші».

У 2005, був знятий однойменний фільм по книзі Артура Голдена, в головній ролі якого знялася китайська актриса Чжан Цзиї.

Голден А. Мемуари гейші / А. Голден. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 560 с.

Анжела Хамедюк