Головна » 2013 » Серпень » 13 » Антонова Є.І. На весілля з рушниками (традиції і сучасність).
12:46
Антонова Є.І. На весілля з рушниками (традиції і сучасність).
«Я візьму той рушник, простелю наче долю
В тихім шелесті трав, щебетанні дібров,
І на тім рушничкові розцвіте все знайоме до болю
І дитинство, й розлука і вірна любов»

Вишитий рушник
проходить через все життя українця … Саме тому є вишиванки сумні й веселі, радісні і замріяні… Оживають на білій тканині візерунки, грають різними барвами, будять у серці теплі почуття, даруючи нам неповторні хвилини …
Неодмінним атрибутом був і залишається рушник у весільних обрядах українців. Рушник, на який стають молоді під час вінчання, є запорукою вірності й любові; рушниками зв’язують руки наречених, наставляючи їх на довге спільне життя, бажаючи їм міцної сім’ї. Рушник - символ щасливого подружнього життя:

«Ой стелися, рушниченьку,
Щоб на тобі дві стежки зійшлися.
А ви станьте, молодята на рушник,
Та й з єднайте свої долі на весь вік»

Рушниками стелили дорогу молодим від порога до воріт. Рушниками перев язували старостів, родичів, дружків. На Поліссі рушником перев язувалися і молода, і дружка. Батьки зустрічали молодих хлібом – сіллю на рушникові, а сват заводив до святкового столу, давши їм у руки один кінець рушника. Рушник наскрізно проходив через усе весілля, приваблюючи своєю барвистістю та красою. Але він був не тільки прикрасою, а і «юридичним символом». Він був запорукою багатьох весільних зобов’язань: перев’язування сватів та нареченого вважалося як згода дівчини на шлюб; рушник на заручинах – запорука шлюбної угоди між родинами; рушник, з’єднуючий руки молодих у церкві,- благословення і запорука міцного сімейного життя…
Наше життя не може бути щасливим, якщо в ньому відсутні вічні закони моральності і людяності. Безцінним прикладом цієї людяності є наші традиції і давні звичаї, відродженню яких і присвячена книга Антонової Є. І. «На весілля з рушниками» . Гортаючи її сторінки, ви не тільки ознайомитесь з усіма традиційними обрядами і важливими деталями українського весілля (сватанням, заручинами, Дівич – вечером, приготувнням посагу, зборами «весільного поїзду» тощо) і будете зворушені теплою розповіддю про роль і значення вишиваного рушника, зразками його символічних елементів та узорів, але і будете мати змогу спробувати вишити цей рушник. Адже авторка подбала і про це: матеріали та інструменти, розміри технологія виконання, колористика і графіка, декорування та символіка – описані в її книзі.
«Хай рушники, які ми вишиваємо своїми руками, залишаться навіки нашим дітям, онукам, та правнукам"

Категорія: Прочитайте книги | Переглядів: 1775 | Додав: читалка | Рейтинг: 5.0 / 1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]