Проти формації старого і віджилого театру протестують творці нового видання, яке побачило світ за сприяння літературної агенції «Банкова, 2» В рамках нового менеджерського проекту Володимира Даниленка вийшло 32 книжки. Це й антології жіночої прози та соціального оповідання і збірка п’єс та гуморесок для школярів під назвою «Язик до Києва доведе», добірки поезій Юрка Гудзя, Аттили Могильного…
Творці проекту повідомили, що хочуть розіслати примірники театрам, які ставлять сучасну драматургію. Але чи є такі театральні заклади в Україні? Автор вступної статті до збірки Ніна Козачук наголошує на соціальній відповідальності і на проблемах, які існують в репертуарах сучасних театрів: «на сценах театрів глядач не може побачити себе, своєї країни і часу в якому живе…», «цілковита байдужість театрів до сучасної української п’єси…», «…навіть поодинокі звернення режисерів до гострих сучасних тем викликають бум у зголоднілого на такі видовища глядача».
До збірки сучасних українських п’єс увійшли 13 авторів із різних міст України. Це прозаїк і кіносценарист Олександр Жовна із Кіровоградщини, драматург Анатолій Наумов із Донецька, кримчанин Олександр Куманський та інші…
П’єси різні за темами, жанрами і авторською стилістикою. Молоді автори шукають і знаходять нові форми, піднімають духовні та соціальні проблеми сучасності. Попри серйозність проблем, драматурги намагаються аналізувати життя з гумором – радісним, похмурим, сумним, іронічним, часом злим. Іронічна п’єса Олександра Ірванця «Якось в Америці» написана у в’їдливо-викривальній манері, притаманній політичній сатирі цього автора. Гумор з відтінком печалі спостерігається у п’єсі Володимира Сердюка «Сестра милосердя», де йдеться про минущість життя, про самотність і старість. Життю сучасного українського театру присвячені п’єси Ярослава Верещака «Уніформіст», Ірени Коваль «Маринований аристократ» та Володимира Даниленка «Гроші для Йонеско», який даною п’єсою  хотів показати абсурд, котрий існує в нашому суспільстві. Всі п’єси, що увійшли до збірки, ніби списані з нашого життя, з його трагікомізмом та безвихідністю. Мета збірки – наблизити театр до реалій нашого часу, тому, в першу чергу, вона рекомендована директорам театрів, режисерам, акторам і всім читачам, які небайдужі до проблем нашого часу.
Конарчук Галина